4 типові помилки при митті лап вашого улюбленця

Як господарям правильно мити лапи своїм собакам після прогулянки.

Далеко не всі господарі приділяють належну увагу миттю лап свого чотириногого друга після прогулянок. Частіше цю процедуру проводять, коли на вулиці брудно, піклуючись таким чином лише про чистоту у квартирі. Настав час подолати таку звичку і розібрати найбільш часті помилки при митті лап, здатні завдати шкоди здоров’ю тварини.

Дуже тепла вода для миття

Перед миттям лап необхідно налаштувати оптимальну температуру води. Занадто холодною водою не вдасться ефективно усунути всі забруднення, а гаряча буде неприємна собаці, що може сильно ускладнити водні процедури в подальшому. Ідеальний варіант — мити лапи в теплій воді. Однак з цього правила існує виняток, про який знають не всі власники собак: в зимовий період для гігієнічних заходів після прогулянки потрібно використовувати прохолодну воду. Така обережність необхідна, щоб уникнути різкого перепаду температур, що негативно впливає на стан епідермісу чутливих подушечок лап і самопочуття тварини в цілому.

Ігнорування губки

У більшості випадків після короткої прогулянки в суху погоду досить протерти лапи собаки вологою ганчіркою. Більш серйозні забруднення складно видалити без допоміжних засобів. Кількість патогенних мікробів, що живуть на собачих лапах, в значній мірі перевищує їх кількість на брудному взутті і шинах автомобіля. За статистикою кількість цих бактерій перевищує 400000, 27% з яких вважаються смертельно небезпечними, 96% — присутні в екскрементах тварин і людини, 99% — активно продовжують свою життєдіяльність в домашніх умовах. Крім цих страхітливих статистичних даних, існує небезпека розвитку хвороботворних мікроорганізмів під подушечками і в складах шкіри лап собаки. Саме такі важкодоступні місця можна якісно промити тільки за допомогою губки або щітки. Їх застосування дозволяє миючому засобові активно утворювати піну і проникати в самі дрібні тріщинки і складочки на лапах тварини.

А також використання підручних засобів полегшує видалення з лап тварини піску і налиплого пилу. Для щоденного миття лап підходять звичайні шампуні, мило без запаху або шампунь з дігтярним милом у його складі. Дігтярне мило в чистому виді рекомендується використовувати лише для профілактики. Воно має виражену протипаразитарну і антисептичну дію, але при частому використанні викликає пересушування шкіри з подальшим утворенням тріщин на подушечках лап тварини.

Після водних процедур слід промокнути лапи собаки рушником з мікрофібри. Цей матеріал прекрасно вбирає рідину, позбавляючи господарів від мокрих слідів в квартирі.

Забувати про огляд лап

Після прогулянки дуже важливо уважно оглянути лапи чотириногого друга. На вулиці (особливо в місті) його підстерігає безліч небезпек. Собака може наступити на осколки скла, отримати скалку або забруднитися в розлитому на дорозі бензині. У холодну пору року ризиків травмувати лапи на прогулянці стає ще більше: через морози на подушечках можуть утворитися тріщини, а розсипані всюди реагенти згубно впливають на епідерміс. Перелічені небезпеки можуть спровокувати серйозне запалення, розвиток дерматиту або алергії. Захистити здоров’я вихованця допоможе регулярний огляд і своєчасна обробка кінцівок. Кожен господар повинен розуміти, що невеликі ранки і скалки не завжди супроводжуються кульгавістю тварини. Емоційний підйом собаки під час рухливих ігор на вулиці може притупити больові відчуття, і вона навіть не відреагує на отриману травму. Саме тому візуальний огляд кінцівок після повернення додому повинен проводитися ретельно та регулярно.

У разі виявлення будь-яких ушкоджень, слід добре промити лапи шампунем, до складу якого входить хлоргексидин або пантенол. Ці компоненти запобігають розвитку запальних процесів і скорочують час регенерації пошкоджених тканин. При порізах і вираженій кровотечі важливо мати під рукою спеціальні засоби, щоб зупиняти кров.

Лаяти тварину при митті лап

Більшість собак стоїчно переносять регулярне миття та витирання лап. Однак якщо вихованця не привчали до цього з раннього віку чи у нього сформувалася стійка неприязнь до водних процедур, процес може істотно ускладнитися. Звичайно, така ситуація створює чимало проблем господареві, але все ж необхідно тримати себе в руках. Ні в якому разі не можна застосовувати фізичні покарання і кричати на собаку, якщо вона зробить спробу до втечі або почне вириватися. Негативні враження, пов’язані з купанням, можуть травмувати тварину, міцно вкоренившись в пам’яті. Якщо миття лап у нього буде асоціюватися з криками і покаранням, вихованець всіма силами почне уникати самих прогулянок і повернення додому. Досвідчені собаківники радять звести до мінімуму тривалість травмуючої для собаки процедури. Наприклад, тазик з теплою водою і необхідні приналежності можна підготувати і розмістити в передпокої заздалегідь перед виходом на прогулянку. У разі, коли на вулиці не дуже брудно, по поверненні додому можна лише протерти лапи вихованця вологими серветками або ганчіркою. Після успішного миття собаку потрібно обов’язково похвалити і пригостити улюбленим ласощами в якості заохочення. Асоціюючи миття лап з чимось приємним, їй буде простіше звикнути.

Щоденне миття лап — обов’язкова процедура, що дозволяє не тільки підтримувати чистоту в будинку, але і захистити здоров’я чотириногого члена сім’ї. Щоб це не завдавало дискомфорту, господар повинен відповідально підходити до процесу, демонструючи тварині впевненість і спокій. З часом цей ритуал обов’язково увійде у звичку.

Джерело