У Франківську відбулася година-реквієм “Обірване життя, покалічене, розстріляне слово”
Щороку в третю неділю травня в Україні відзначається День пам’яті жертв політичних репресій. Це День пам’яті та скорботи про тих, хто загинув або постраждав в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму. Про це на сторінці ФБ повідомила Ольга Кирста.
Сучасна російсько-українська війна ще більше загострила важливість знань про часи радянського минулого і усвідомлення жахливих практик тоталітаризму як політичного режиму і як ідеології. Російські окупанти принесли в Україну не лише біль і страждання, а й той самий людиноненависницький дух і ті самі злочини, наочним доказом яких є сталінські репресії.
Усвідомлюючи потребу українського суспільства якомога глибше дізнатися про причини, наслідки й уроки Великого терору, вшановуючи пам’ять жертв політичних репресій та з метою привернення уваги світової спільноти до трагічних подій в Україні викликаних насильницьким вторгненням рашистів, працівники абонементу ЦМБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради 15 травня 2022 року провели годину-реквієм “Обірване життя, покалічене, розстріляне слово”.
Бібліотекар нагадала про одну з чорних сторінок нашої історії «Великий терор» – масштабну кампанію масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. та сумну статистику смерті під час політичних репресій.
Кількість жертв політичних репресій в Україні неможливо підрахувати – це неймовірні цифри. В 1937-1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання, каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.
Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинилися сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках проти творчої еліти України.
Сумним кричущим символом винищення сталінським режимом української інтелігенції, є Розстріляне відродження.
Однойменна книжкова виставка “Обірване життя, покалічене, розстріляне слово”, представлена відвідувачам на заході – книжкова пам’ять всім, хто загинув в наслідок політичних репресій і всім засланим у табори.
Представлені як документальні книги, історичні документи, краєзнавчі матеріали так і книги українських письменників, які зазнали тиску тоталітарного більшовицького режиму. Тут і двотомне видання Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, і О.Лавринович “Розстріляне відродження», і “Золоті рядки української поезії: Розстріляне відродження”, і Українське Розстріляне відродження. Ad fontes! До першоджерел!”, а ще книги М. Зерова, Юліана Шпола, М. Хвильового, В. Підмогильного, Є. Плужника, Г.Косинки, М. Куліша та інших поетів та письменників “розстріляного відродження”.
Мільйони людей рішеннями сталінської влади було безпідставно оголошено «ворогами народу», страчено фактично без суду і слідства, приречено на муки та голодну смерть у таборах чи на засланні. Репресій зазнали, як правило, найбільш обдаровані, працьовиті і соціально активні громадяни.
Бібліотекар не оминула в своїй розповіді і страшну трагедію родини Крушельницьких.
В 1934-37 рр. Крушельницькі Антін Володимира, Тарас, Остап, Іван і Богдан були репресовані та страчені.
Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.
А ще не видавались книги “сумнівних авторів”.
Можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна замести сліди злочину. Можна раз, вдруге, і втретє переписати історію на догоду диктаторів чи ідеологій. Та з пам’яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду. Розстріляні в 1937-38 роках, не можуть безслідно розчинитися у часі і просторі. Про них, пам’ятають ті, хто вижив, їх діти, онуки та правнуки…
Пам’ять про “Великий терор”, пам’ять про звірства сучасної російсько-української війни має бути вічною, як реквієм і як пересторога всім сущим на Землі.
Переглядів: 293
