Україна. Найголовніше за тиждень

З 1 вересня мінімальна зарплата зросте до 5 тис. гривень

25 серпня 2020 року Верховна Рада Україна підтримала ініційований Президентом України Володимиром Зеленським Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік».

Законом передбачено поетапне збільшення мінімальної заробітної плати та встановлення її з 1 вересня 5 000 гривень у місячному розмірі (зростання на 5,9 %).

«Водночас буде збережено співвідношення між розмірами посадового окладу працівника I тарифного розряду ЄТС та мінімальною заробітною платою, що склалося у поточному році ‒ 44,5%. Для реалізації зазначених ініціатив у проекті змін до держбюджету на 2020 рік передбачено збільшення видатків на 4 млрд гривень», – повідомив під час виступу у Верховній Раді Міністр фінансів Сергій Марченко.

Збільшення видатків на виплату підвищених розмірів мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівника I тарифного розряду ЄТС буде здійснено:

– за рахунок економії видатків за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу» у сумі 3,5 млрд грн, що спричинено, зокрема, з відхиленням фактичного курсу національної валюти по відношенню до іноземних у порівнянні з прогнозним, що використовувався при підготовці державного бюджету на 2020 рік (зі змінами);

– перегляду прогнозу доходів державного бюджету у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5000 гривень.

Так, доходи буде збільшено на 0,5 млрд грн, зокрема податок на доходи фізичних осіб та військовий збір (0,4 млрд грн), податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (0,1 млрд гривень).

«Загалом запропоновані зміни стимулюватимуть зростання споживчого попиту, забезпечать детінізацію «сірих» зарплат. Це дозволить підвищити надходження до бюджету Пенсійного фонду, зміцнити стабільність бюджетної та пенсійної системи, а також поліпшить захист трудових і соціальних прав громадян», – наголосив Сергій Марченко.

Уряд підвищив посадові оклади бюджетників

26 серпня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення щодо підвищення з 1 вересня 2020 року посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфер.

Посадові оклади зростуть через підвищення на законодавчому рівні розміру мінімальної заробітної плати з 4 723 до 5 000 гривень.

Цим рішенням встановлюється посадовий оклад працівника 1-го тарифного розряду Єдиної тарифної сітки у розмірі 2 225 грн, що у співвідношенні з розміром мінімальної заробітної плати 5 000 грн буде становити 44,5 відсотка (2 225 грн/5000 грн), а також – розмірів посадових окладів за всіма розрядами ЄТС, розрахованих виходячи з нового розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду.

«Таке рішення Уряду дозволить не допустити збільшення розриву між ставкою 1-го тарифного розряду і новим розміром мінімальної заробітної плати, що з 1 вересня становитиме 5 000 гривень», – прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Також Уряд доручив керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери забезпечити диференціацію заробітної плати за рахунок встановлення доплат, надбавок, премій залежно від складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його праці.

Нагадаємо, розміри посадових окладів працівників визначаються на основі посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду, розмір якого на сьогодні складає 2 102 гривні. У співвідношенні до мінімальної заробітної плати (2 102 грн/4 723 грн) – це 44,5 відсотка. З 1 вересня поточного року посадовий оклад працівника 1-го тарифного розряду Єдиної тарифної сітки становитиме 2 225 грн, що збереже співвідношення з розміром мінімальної заробітної плати у 44,5 відсотка (2 225 грн/5000 грн).

В Україні процедуру помилування засуджених змінять

26 серпня 2002 року Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Указу Президента про зміни у Порядку здійснення помилування.

Проєктом пропонується позбавити голову або іншого члена Комісії при Президентові України у питаннях помилування права подати клопотання про помилування, оскільки, за словами заступника Міністра, подання клопотання про помилування засудженого такими особами може призвести до потенційного конфлікту інтересів – наявності у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Також уточнюється порядок обрахування нового покарання, яким замінюється довічне позбавлення волі, шляхом встановлення положення, що у разі задоволення такого клопотання, строк, на який замінено покарання, обраховується з початку відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі та не може становити менше 25 років.

Крім того, пропонується змінити підстави для помилування осіб, які засуджені за тяжкі чи особливо тяжкі злочини або мають 2 і більше судимостей за вчинення умисних злочинів чи відбули незначну частину призначеного їм строку покарання.

Замість «надзвичайних» обставин, які можуть занадто широко тлумачитися на практиці, пропонується звузити цю оціночну підставу до «обставин, що зумовлені гуманним ставленням до них».

Окрім того, зміни передбачають, що при вирішенні питання про помилування повинна враховуватися характеристика адміністрації установи виконання покарань щодо засудженого, а не її думка, оскільки адміністрація не має повноважень з оцінки того, чи повинен засуджений підлягати помилуванню, а тому не варто покладати на неї функції, прямо пов’язані з прийняттям такого роду рішень. «А також пропонується надати засудженому можливість подавати разом з клопотанням не тільки документи, а й «інші матеріали». До них можуть відноситися такі матеріали, які не завжди можна кваліфікувати як «документи». Наприклад, зразки публікацій, листи з вибаченнями до потерпілих, відеозвернення тощо», – зауважила заступник Міністра юстиції Валерія Коломієць.

Разом із цим пропонується встановити можливість входження до складу Комісії представників громадських об’єднань, оскільки поняття «громадський діяч» допускає різні тлумачення, закріпити можливість висловлення членами Комісії окремих думок, а також уточнити співвідношення повноважень Комісії та Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України.

Пропонується закріпити право остаточного рішення щодо відсутності підстав для задоволення клопотань за Комісією, а Департамент має і надалі зберігати можливість «фільтрувати» необґрунтовані клопотання з подальшим затвердженням Комісією.

Також визначено нові, більш конкретні фактори, які враховуються при оцінці обґрунтованості клопотання про помилування. Зокрема, врахування ризику вчинення нового злочину дасть можливість мінімізувати ризики помилування засудженого, який може становити загрозу для суспільства. Врахування «гуманності» уточнює орієнтири «милості», якими першочергово мають керуватися члени Комісії.

Крім того, уточнюється практичний механізм висловлення окремої думки членами Комісії, а також пропонується закріпити можливість участі потерпілих та осіб, які клопочуть про помилування, оскільки право на участь у засіданні органу, який вирішує питання про помилування, є важливою складовою забезпечення його справедливості.

З одного боку, засуджений отримує можливість висловити свою позицію через захисника, так само як і будь-яка інша особа, яка подала клопотання. З іншого боку, на засіданні зможе бути присутнім також потерпілий (у разі, якщо злочином засудженого спричинено смерть їхнього родича).

Документ також має закріпити місячний строк розгляду пропозицій Комісії та видання Указу Президентом, а також передбачається обов’язок інформування Комісії щодо прийнятого рішення. Окрім того, пропонується скоротити строк, після якого можна подавати повторне клопотання про помилування (тільки для засуджених за злочини невеликої чи середньої тяжкості). Враховуючи нетривалість строків покарання за вказані види злочинів, повторне звернення з клопотанням про помилування через рік після відмови на практиці нерідко втрачає сенс.

«Інформація про стан розгляду клопотань про помилування, кількість задоволених клопотань має щомісячно публікуватися на офіційному веб-сайті Офісу Президента України. Такі зміни зроблять інститут помилування в Україні більш відкритим», – додала Валерія Коломієць.

РСУ проведе співбесіди з кандидатам до Конституційного Суду

24 вересня 2020 року у Києві відбудеться засідання Ради суддів України, де планується проведення співбесід з кандидатами , які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України.

Усі кандидати взяли участь у конкурсі, що був оголошений рішенням Ради суддів України від 31 січня 2020 року №2.

Зазначимо, 5 березня 2020 року, на позачерговому засіданні, Рада суддів України встановила відповідність усіх 14 кандидатів на посаду судді КСУ вимогам, встановленим Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України».

Перелік кандидатів:

Бабко Валерія Валеріївна – суддя Деснянського районного суду міста Києва;

Грищук Оксана Вікторівна – професор кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету ім. Івана Франка;

Гусак Микола Борисович – суддя Верховного Суду;

Васильченко Віталій Васильович – суддя Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області;

Денисенко Наталія Миколаївна – заступник керівника Управління порівняльно-правового аналізу – завідувач відділу порівняльних досліджень;

Коровайко Олександр Іванович – голова Херсонського апеляційного суду;

Лясковець Олексій Володимирович – адвокат;

Мазка Наталія Броніславівна – суддя Макарівського районного суду Київської області;

Малетич Михайло Михайлович – суддя Вищого господарського суду України;

Новікова Тамара Вадимівна – суддя Черкаського окружного адміністративного суду;

Прокопенко Олександр Борисович – суддя Верховного Суду;

Сірий Микола Іванович – старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України;

Цуркан Михайло Іванович – заступник начальника (директора) відділу “Тестологічний центр” Національної школи суддів України;

Яцина Віктор Борисович – суддя Харківського апеляційного суду.

Додамо, суддю Конституційного Суду України з числа кандидатів обиратимуть делегати ХVІІІ з’їзду суддів України, який відбудеться в Києві наприкінці року (про дату і місце проведення буде повідомлено додатково).

Верховна Рада знову спробує затвердити Великий герб України

25 серпня 2020 року Верховна Рада прийняла постанову № 3994 «Про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України».

Згідно з постановою, уряд має провести конкурс на кращий ескіз великого герба.

До 1 жовтня 2020 року Кабмін повинен утворити організаційний комітет, розробити та затвердити відповідні положення, а також вирішити питання щодо фінансування конкурсу.

У термін до 1 листопада 2020 року має відбутися суспільне обговорення ескізу Великого герба.

Переможця конкурсу мають визначити до 1 грудня 2020 року. Після цього обрану пропозицію подадуть на розгляд Верховної Ради України.

Зазначимо, стаття 20 Конституції України визначає, що Державний Герб України є державним символом України.

При цьому Великий Державний Герб України встановлюється Законом, з урахуванням малого Державного Герба України (знаку Княжої Держави Володимира Великого) та герба Війська Запорізького. Закон приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Додамо, малий герб – синій щит із золотим тризубом, затверджено 19 лютого 1992 року відповідною постановою Верховної Ради України.

Це вже четверта спроба затвердити Великий герб. Перший конкурс проводили у 1993 році, а останній – у 2009 році.

Джерело