Видатна прикарпатка святкує 90-літній ювілей (ФОТО)

Сьогодні, у перший день Нового Року, свій 90-літній ювілей святкує видатна надвірнянка, прекрасна, добра і світла людина – Софія Миколаївна Будзак.

Ця мудра і щира жінка , яка народилася за часів окупації Західної України Польщею, прожила досить нелегке, але сповнене вірою і правдою життя. У 9 років, п. Софія разом двома рідними братами та сестрою, залишилася круглою сиротою. Опікунство над малими дітками взяла на себе родина батька. Маленька Софійка виховувалась у глибоко релігійній родині, яка і привила юній дівчинці любов до Бога. Дві рідні тітки служили сестрицями при Греко-Католицькій церкві а дідусь був старшим братом.

На нелегкий життєвий шлях Софії Миколаївни припало чимало випробувань: Друга Світова війна, повоєнний голод а на додачу ще й тяжка хвороба – тиф.
Та з Господньою милістю п. Софія вижила а згодом, у 1950 році і одружилася з Михайлом Будзаком, який працював кравцем. Молода сім’я народила і виховала трьох діток: Романа, Зіновія та Ірину. Та доля розпорядилась так, що своїх дітей Софія Миколаївна пережила, та натомість дочекалась 6 внуків, 14 правнуків та одного праправнучка.

Надвірнянці клиуть Софію Миколаївну – Баба Зоня, і знають її, як добродушну та щиру людину, хорошу ґаздиню, яка працювала на місцевій пекарні і випікає найсмачніші булочки.

У ті гіркі часи, коли радянською владою Українська Греко-Католицька церква зазнавала переслідувань та репресій – Софія Миколаївна і надалі продовжувала дотримуватися релігійного життя та при найменшій нагоді брала участь в богослужіннях підпільної церкви, що провадили о. Горинь, о. Михайло Матійців та о. Степан Кисілевський.

Коли ж Україна здобула свою незалежність, а церква вийшла із підпілля, п. Софія брала активну участь у поверненні Надвірнянського Храму Воздвиження Чесного Хреста до Греко-Католицікої церкви з Московського Патріархату та була активною парафіянкою цієї церкви.
Завжди привітна та щира «бабушка», як ії називають сусіди вислухає, розрадить та підтримає добрим словом та веселою усмішкою.

Тож у цей світлий день, у цю дуже важливу і значиму подію, бажаю, щоб здоров’я не підводило, життєлюбність і оптимізм ніколи не припинялися, а близькі люди радували своєю турботою та увагою. Нехай кожен день дарує радість і позитивні емоції.