Як навчитися контролювати свій гнів: 5 простих способів

Здоров`я

Контролювати свій гнів не настільки вже й важко.

Щодня ми зіштовхуємося з безліччю дратівливих факторів і відчуваємо наполегливе бажання виплеснути негатив та відповісти кривдникам. Проте, навчитися стримувати гнівні пориви необхідно — розповідаємо, як це зробити.

Навчіться подумки медитувати

Багато психологів радять у момент гніву відключатися. Навчіться йти з реальності, як це робив лікар Кокс у серіалі “Клініка”. Якщо йому не подобалася розмова, у голові цього циніка одразу ж вмикалися звуки припливу і спів чайок. Такий прийом не лише вбереже від зайвих проклять на адресу керівника, знайомого або кондуктора, а й збереже вам нерви. Більше того, відсутність з вашого боку будь-якої реакції допоможе звести конфлікт нанівець. Адже суперечка можлива лише тоді, коли у ній беруть участь хоча б дві людини.

Розпізнавайте знаки

Навчіться ловити той момент, коли приховане невдоволення починає повільно переростати у гнів. Зазвичай цей процес супроводжується прискореним серцебиттям, грудкою, що підступає до горла, тремтячим голосом, колінами, що підкошуються, і тремором у руках. Щойно ви помічаєте цих ворогів спокою, вважайте, що півсправи вже зроблено. Далі вже дійте за обставинами.

Якщо у вас достатньо сили волі, то постарайтеся опанувати себе, подумки дорахувати до 10 (як це робиться зазвичай) і стежити за кожним словом, яке вимовляєте. Якщо ж гнів настільки сильний, що про контроль навіть мови бути не може, то тут варіант лише один — уникнути продовження розмови за будь-яку ціну. Ви можете різко припинити спілкування, наприклад, під приводом невідкладного дзвінка або ще якоїсь дурниці, а можете просто втекти, наче з місця злочину. Але пам’ятайте, що виглядає усе це дуже дивно, і пізніше вам доведеться все ж таки пояснити свою поведінку. З іншого боку, за цей час ви вже заспокоїтеся, вигадаєте відмовку і точно не наговорите нічого зайвого.

Пам’ятайте про вибір

Не забувайте, що завжди є альтернатива сварці. Будь-яка незручна ситуація має сотню виходів і входів, які не обов’язково призведуть до конфлікту. Скажімо, якщо дратує, що хтось слухає музику у вагоні метро занадто голосно, то замість злісного шипіння у бік порушника спокою, ви можете скористатися навушниками і увімкнути ті пісні, які до душі саме вам, або, зрештою, пересісти у сусідній вагон на наступній зупинці.

Тут ви запитаєте: “А чому це я повинен виходити, а не він/вона? Не я ж порушую громадський порядок!”. По-перше, дратує ця умовна музика, швидше за все, тільки вас, решті ж людей у вагоні буде все одно. По-друге, немає сенсу витрачати свої нерви через дрібниці. Мабуть, ви забули слова своєї вчительки біології, яка ще у сьомому класі розповідала, що нервові клітини мають особливість не відновлюватися, а надмірна нервова активність сприяє розвитку таких захворювань, як неврози, хронічна втома і безсоння.

Записувати

Якщо гнів став звичною частиною життя, то тут дуже важливо знайти першопричину. Швидше за все, вас дратують не залишені на столі брудні чашки, куртка, що висить не на тому місці, або недбайливий пес сусідів, а щось інше, більш масштабне. Заведіть звичку записувати усі речі, які викликають гнів у зошит, також пишіть там, які почуття відчували і що б хотіли зробити з причиною злості. Так через деякий час можна буде скласти усі пазли у одну велику картину і подивитися на свій гнів зверхньо, з’ясувавши, що насправді весь негатив провокує глобальне невдоволення займаною посадою на роботі, невірний вибір партнера або відсутність саморозвитку. До слова, записи допомагають ще й заспокоїтися, адже написати на папері свої почуття практично те ж саме, що й вимовити їх.

Не забувайте про медитативні практики

Дихайте

Кожен вдих повинен тривати близько 7 секунд, а видих — 11 секунд. Це допоможе знизити частоту серцебиття і трохи заспокоїть.

Слухайте

Спробуйте прислухатися до слів людини, що перебуває з іншого боку барикад і встати на її місце. Це допоможе поглянути на ситуацію з іншого боку і побачити проблему з двох ракурсів.

Відстороніться

Подивіться на усе, що відбувається, зверхньо і подумайте, чи не сприймаєте ви усе занадто близько до серця.

Чекайте

Ніколи не відповідайте одразу. Краще затягніть з відповіддю і оцініть, а чи буде вас це настільки злити через 20 хвилин, і подумайте над кожним словом, яке збираєтеся вимовити після цього.

Джерело