Як підтримати ветеранів та ветеранок з інвалідністю на роботі: що важливо знати і робити
Один із головних кроків до створення дружнього, безпечного та рівноправного середовища для ветеранів і ветеранок у колективі — розвиток інклюзивної культури.
Про це пише Голос-Інфо з посиланням на Управління з супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб ІФ
Це можливо забезпечити через:
-проведення індивідуального аналізу фізичного стану кожного працівника з інвалідністю, щоб виявити його потреби та обмеження, які виникли внаслідок служби чи поранень;
-врахування результатів медоглядів і консультацій з лікарями для визначення рівня працездатності;
-адаптування умов праці: підібрати відповідне робоче місце, забезпечити зручне робоче середовище, можливість гнучкого графіка, використовувати спеціалізоване обладнання чи технології, які полегшують роботу.
-забезпечення відповідних санітарних умов: чистоту приміщень, якість повітря, хороше освітлення, доступ до гігієнічних засобів, пристосованих до потреб людей з інвалідністю.
Ще один з ефективних способів — проведення тренінгів для працівників. Вони допомагають краще зрозуміти, як підтримувати колег з інвалідністю, формують повагу, рівність і відкритість у взаєминах.
Також потрібно зважати на умови самої роботи — рівень шуму, вібрації, пил або велике фізичне навантаження. Це може впливати на здоров’я ветерана чи ветеранки. Важливо розуміти, чи підходить ця робота людині з огляду на стан її зору, слуху, координацію рухів та силу.
Дотримання законодавства — не менш обов’язкове. Роботодавець має виконувати вимоги Закону України “Про охорону праці”. Це і про створення безпечних умов, організацію регулярних медоглядів, профілактику професійних хвороб і травм. Особлива увага повинна приділятись тим, хто отримав інвалідність унаслідок війни.
А тепер про те, чого краще уникати:
-не нав’язуйте допомогу. Людина повинна мати змогу сама вирішити, чи вона потребує підтримки. Психологічна та інша допомога має бути доступною за запитом, а не наполегливо пропонуватися;
-не зосереджуйте увагу на бойовому досвіді. Не варто робити з ветеранів “особливих” людей в колективі, бо це може призвести до їхньої ізоляції, відчуття “інакшості”, або навіть непотрібності на відміну від інших;
-уникайте надмірної героїзації або дискримінації ветеранів. Повага, вільна комунікація та справедливість — найкраща основа для здорової атмосфери в колективі. Це дозволить вчасно вирішувати можливі конфлікти та враховувати потреби ветеранів й ветеранок.
І головне — дати ветерану чи ветеранці відчуття, що вони потрібні, важливі й на своєму місці. Адже найбільше значення має не обладнання, не графіки й не папери, а відчуття: “Ти тут потрібен/потрібна. Ми з тобою. Ми поруч”.
Більше про те, як організувати працевлаштування та ефективну співпрацю з ветеранами й ветеранками – читайте у Методичних рекомендаціях для роботодавців від Мінветеранів за посиланням:
Переглядів: 343
