АТ «Івано-Франківський ЛРЗ» святкує 154 річницю
154 роки тому (11 вересня 1866 р.) в Станіславові запрацювали цісарсько-королівські головні машинні майстерні.
Із прокладенням залізниці Львів — Чернівці у 60-х роках ХIХ ст. найбільшу станцію на цій транспортній лінії було створено в Станиславові. Для проведення аварійних, поточних та планових ремонтів рухомого складу Львівсько-Чернівецької залізниці у цьому місті на площі 45 525 м2 спроєктувати Головні машинні майстерні.
Є достатньо підстав стверджувати, що ці залізничні майстерні проєктувати Л. Вежбицький. Як свідчать архівні документи, починаючи з 1 жовтня 1864 р. і закінчуючи весною 1865-го (того року для будівництва майстерень в громади Станиславова за 3500 гульденів і 47 крейцерів було закуплено ще майже 6 га землі) площі під будівництво було викуплено повністю.
Будівництво майстерень завершилося в дуже короткий термін — всього за півтора року. Приміщення будували з цегли, а частину перекриття для того, щоби світло могло потрапляти в приміщення, — зі скла та металу. У вечірні години їх освітлювали гасовими лампами, а обігрівали звичайними «буржуйками».
11 вересня 1866 р. при вокзалі було відкрито «Цісарсько-королівські головні машинні майстерні», пізніше локомотиворемонтний завод.
За першим проєктом було збудовано на площі понад 10 000 м2 головні ремонтні цехи — два паротягоремонтних (великий і малий), котельний, тендерний, колісний та лакувальний цехи, токарню, кузню, кузню міді, слюсарню, столярню, ливарню і т. ін. Крім цього, було зведено будинок дирекції, технічне бюро та склад запчастин. На другому поверсі дирекції мешкали службовці майстерень.
Першим начальником Головних майстерень був інженер Фелікс Мінасович, досить відомий інженер-залізничник, технік та винахідник. За національністю він був, найімовірніше, чехом.
За першими відомими статистичними даними, в Головних машинних майстернях працювало 200 робітників різних спеціальностей. В ті часи умови праці були важкими: майже всі роботи виконували вручну. Але технічний прогрес стрімко входив у життя. Вже в перші роки у майстернях функціонували парова машина потужністю 20 кінських сил, 4 токарні, 3 стругальні і 3 свердлильні верстати. Парова машина з допомогою трансмісії приводила в рух це обладнання.
Зберігся опис цих давній майстерень:
«Кількість локомотивів у майстерні на даний час становить 228 шт., вагонів для перевезення вугілля 191, возів 3251… Машинна зала розрахована на 18 місць (колій). Електрична станція, що є власністю Іпотечного банку у Львові, освітлює залізничну станцію, котельню, майстерні й станційні будинки. Вона містить три динамо-машини (тобто електрогенератори – авт.), що стоять у ряд, з яких дві працюють, а одна є резервною…».
Залізниця дала потужний поштовх розвитку всієї економіки Станиславова, а Головні машинні майстерні стали найбільшим донором міської скарбниці. Тому ними дуже опікувався і допомагав їм знаменитий бургомістр І. Камінський, який відбудував Станиславів після жахливої пожежі 1868 р. (тоді згоріло півміста). Отож Головні машинні майстерні на довгі десятки років посіли вагоме місце у житті Станиславова, перш за все завдяки своєму міцному фінансовому становищу.
Переглядів: 211
