Бурштинська громада провела в останню земну дорогу Захисника України

Траурний кортеж під звуки муніципального оркестру на колінах зустрічали на площі біля Кобзаря. У тиші, сповненій болю й вдячності, мешканці громади схилили голови, віддаючи шану воїну, який захищав Україну.

Пише Голос-Інфо з посиланням на Бурштинську міську раду.

У Палаці культури «Прометей» зібралося чимало людей — рідні, друзі, побратими, представники влади, духовенство, жителі громади. Кожен прийшов, щоб востаннє попрощатися з Романом, подякувати йому за мужність і жертовність.

Життєвий шлях Захисника

Лабутін Роман Олександрович народився 7 вересня 1994 року в селі Насташине у родині Марії та Олександра. Зростав у багатодітній сім’ї разом із сестрою Оксаною, братом Віталієм та молодшою сестричкою Тетянкою.

З ранніх років його життя було сповнене випробувань: у 2004 році померла мама, після чого Роман разом із братами та сестрою навчався у Рогатинській спеціалізованій школі-інтернаті.

Великою опорою для нього стала бабуся Катерина, яка замінила батьків і дала тепло родинного дому.

Після закінчення 9 класу Роман повернувся до рідного села, де здобув повну середню освіту. Працював на різних роботах, допомагав сусідам і друзям, був щирим, відкритим і працьовитим. Не боявся важкої роботи, завжди був готовий підтримати словом і ділом.

У 2018 році Роман став до лав Збройних Сил України. Після служби повернувся додому, проживав разом із братом Віталієм. Із початком повномасштабної війни без вагань пішов захищати Батьківщину. Перебував у гарячих точках, зазнав поранення, проходив реабілітацію.

У 2023 році пережив важку втрату — загибель брата Віталія, але й цей біль ніс мовчки, залишаючись вірним присязі та Україні.

Чин похорону продовжився у рідному селі Романа — Насташині, у храмі Архистратига Михаїла. Разом зі священнослужителями громади, рідними, друзями та всіма небайдужими молилися за вічний спочинок Захисника у Бозі.

Місцем вічного спочинку Романа Лабутіна стало сільське кладовище у Насташині.

Кожен Захисник України — і той, хто поліг в бою, і той, чиє серце не витримало після пережитих втрат, поранень і воєнних травм, — є нашим Героєм. Війна калічить по-різному, але кожна така втрата — це наслідок війни й біль для всієї України.

Вічна пам’ять і шана Захиснику України.