Цих кількох помилок у вихованні хлопчиків матері можуть припускатися найчастіше

Кожна матір мріє вкласти у свою дитину усе найкраще і виховати її щасливою та гармонійною людиною, проте часом подібні прагнення стають негативними і не кращим чином відбиваються на дітях. Яких помилок найчастіше припускаються мами хлопчиків ми розповімо далі.

Брати на себе роль батька

Одна з головних помилок, якої припускаються мами, — брати на себе роль тата. Багато жінок настільки звикли усе контролювати, що зосередили у своїх руках практично усі чоловічі функції, намагаючись продемонструвати синам, яким чоловіком треба бути. Зрештою результат є зворотним — хлопчик виростає інфантилом і живе в очікуванні такої ж (як його мама) сильної жінки, яка одного разу зустрінеться на його шляху, буде продовжувати виховувати, тягнути на собі дім, роботу, його, боротися за нього з його мамою, у тому числі, оскільки дуже часто у подібних дитячо-батьківських відносинах жінка не готова розлучитися з дорослим сином, вважаючи себе лідером і керуючи його життям.

Щоб уникнути подібного сценарію, спробуйте послабити контроль і не приймайте рішення замість своєї дитини — дайте хлопцю можливість проявитися, навіть якщо вам здається, що на даному життєвому етапі він до цього не готовий. Самостійність і можливість вчитися на власних помилках принесуть значно більше користі дитині.

Позбавляти можливості нести відповідальність

Не варто позбавляти сина можливості нести відповідальність за себе, за вас, за свою родину. Для правильного розвитку дитині необхідно почуватися потрібною, розуміти, що від її вчинків залежать певні речі, що вона може принести радість, зробити оточуючих щасливими. Навіть маленькому хлопчикові потрібно давати доручення — звичайно, вони мають бути співвіднесені з його віком і можливостями, але навіть у юному віці він може прибрати за собою (нехай не так, як вам цього хотілося б), помити посуд, доглянути за молодшим братом або сестрою, погуляти з домашнім вихованцем, допомогти донести сумку з продуктами з магазину. Хлопчика потрібно навантажувати не лише секціями і гуртками, але намагатися, щоб він був залучений у коло якихось домашніх обов’язків, щоб він приносив відчутну користь.

У разі, якщо він буде бачити, що ви “тягнете” на собі весь будинок (крім роботи) і старанно оберігаєте його від будь-яких побутових проблем, він виросте з повним усвідомленням того, це є нормою: жінка працює вдома і на роботі, а він “втомився” і може лежати на дивані, грати у комп’ютерні ігри і проводити час так, як хочеться, адже мама показала йому, що усі його забаганки і захоплення є пріоритетом, а решта — не його турбота.

Контролювати захоплення і хобі

Коли мова йде про дитячі захоплення, багато батьків починають ділити їх за гендерною ознакою — хлопчики повинні грати у футбол, а дівчатка ходити на танці, наприклад. Але за реальних умов важливо, щоб дитина займалася тим, що їй дійсно до душі — якщо син проявляє талант у образотворчому мистецтві, володіє музичними здібностями, цікавиться кулінарією, не варто заважати йому розвиватися у обраній ним сфері, оскільки лише у такий спосіб він зможе дійсно проявити себе і у майбутньому знайти справу свого життя.

При цьому ніхто не говорить про те, що сина варто позбавити “традиційно чоловічих” захоплень (які у сучасному світі вже такими не вважаються) — якщо дитина навчиться щось робити власноруч, познайомиться з навколишнім світом, буде знати, як функціонують деякі механізми, як полагодити ту чи іншу річ у будинку, то це піде їй на користь і стане додатковим джерелом натхнення та енергії.

Надмірна суворість і заборона на емоції

Багато матусь хлопчиків, керуючись стереотипом про те, що “справжній чоловік не плаче”, виявляють надмірну суворість до дитини і позбавляють її можливості проявляти емоції. Подібна стратегія може призвести до того, що дитина просто не буде знати, як правильно висловлювати свої почуття, а непророблені образи і постійне стримування емоцій може призвести до появи психологічних травм.

Не варто забороняти людині (нехай навіть маленькій), відчувати те, що вона відчуває — не будьте занадто суворими і не забувайте хвалити свого сина. Часто процес виховання перетворюється на поле битви, що у підсумку призводить до найнесподіваніших наслідків. Виховання — це не лише претензії, критика і заборони, має бути й позитив. Якщо спочатку вибудувати відносини правильно, прищеплювати відповідальність, давати доручення і можливість проявляти самостійність та ініціативу, то й проблем буде менше.

Гіперопіка

Не варто забувати прописні істини — виховуючи дітей, неважливо, хлопчики це чи дівчатка, потрібно культивувати у них самостійність у виборі, у бажаннях, у діях. Багатьох мам хлопчиків це лякає, оскільки незалежна дитина, яка вміє нести відповідальність за свої дії і приймати рішення, не буде постійно перебувати під батьківським крилом. Важливо розуміти, що діти не є нашою власністю — вони самостійні особистості, яким ми повинні допомогти такими стати. Тому надмірна опіка, що є ще однією серйозною помилкою деяких мам, може перетворитися на реальні проблеми, вирішувати які доведеться саме батькам.

Якщо вас переслідує страх, що, подорослішавши, ваш син відвернеться від вас і занадто рано покине свій будинок, варто переглянути свої погляди на це питання — спробуйте діяти не методом маніпуляції, а вибудовувати довірчі здорові відносини з дитиною. Це не завжди легко, особливо, коли хлопець стає підлітком, і у ньому вирують емоції та гормони. Але лише у такий спосіб можна створити дійсно міцний зв’язок, який не обірветься у момент, коли ваш син подорослішає.

Джерело