Калуський кінотеатр “Відродження” вже 10 років не можуть відновити
Дослідження кореспондентами Суспільного теми щодо будівництва кінотеатру “Відродження” розпочалося із сесії Калуської міської ради, що на Прикарпатті. На ній депутатам представили примірник договору між Калуською радою та представниками ТзОВ “Відродження”.
Договір був підписаний обома сторонами без голосування депутатів. У ньому йшлося, зокрема, про зміну цільового призначення землі.
Ця історія тягнеться ще з 20 липня 2010 року, коли ТзОВ “Відродження” в особі Ірини Кілко, дружини політика та бізнесмена В’ячеслава Кредісова, викупило у міста будівлю у центрі Калуша, де раніше був кінотеатр, з умовою відбудувати його.
Проте ось уже десять років на місці цього кінотеатру руїни та хащі. Навіть паркан відслужив своє. І це при тому, що на руках у підприємців документи не тільки на власність будівлі, а й землі під нею. Проте цього виявилося мало, і тепер для будівництва кінотеатру потрібна ще й зміна цільового призначення землі, адже разом із будовою кінотеатру В’ячеслав Кредісов має намір звести дев’ятиповерхівку.
“Згідно із Земельним кодексом землі громадського значення не можуть продаватися. Це все забулося. От починати треба з того моменту, що було порушення законодавства”, – каже жителька Калуша Інна Корицька.
Офіційна представниця ТзОВ “Відродження” Богдана Галайда показала, що стоятиме на місці кінотеатру. Проте, коли розпочнеться будівництво, не знає, адже це залежить не тільки від них.
“Ми цілий рік працюємо відповідно до процедури, яка в законі прописана, крок за кроком. І так рухатимемося далі”, – розповіла Богдана Галайда.
У першому договорі йшлося про будівництво кінотеатру із комерційними приміщеннями. За словами Богдани Галайди, будівництво заморозили через економічні проблеми.
“Коли проєкт почав своє існування, на той момент ми пройшли певну документальну процедуру, навіть почали проводити деякі роботи на ділянці. Але змінилася економічна ситуація, і так сталося, що продовжувати будівництво у тих соціально-економічних умовах було вкрай важко”, – каже представниця ТзОВ “Відродження” Богдана Галайда.
У договорі від 2010 року йдеться про те, що у разі невиконання його умов, документ можна визнати недійсним у судовому порядку. Це намагалася зробити франківська прокуратура, проте їхній позов не прийняли, адже позивачем має виступити міська рада.
“Ми проконсультувалися із прокуратурою, і всі істотні умови договору, а до них належать, якщо ви знаєте, ціна, оплата – все було виконано в межах цього договору”, – каже міський голова Калуша Ігор Матвійчук.
Чому ж проплата за будівлю пройшла не в прописаний термін, а будівництво кінотеатру так і не почалося, Ігор Матвійчук каже, що ці питання треба ставити попередній владі.
Тим часом депутати чинного скликання намагаються зосередити увагу на тому, що відбувається навколо цієї ситуації зараз. Саме тому депутат Калуської міської ради Андрій Найда ініціював громадські слухання, на яких і був розроблений документ щодо співпраці на основі висновків погоджувальної комісії, яка працювала 10 місяців і складалася з депутатів, активістів та жителів міста.
“Як на мене, їхня позиція страусина. Те, що сталося, – це повна безвідповідальність Калуської міської ради, яка роками нічого не робила, щоб це питання “розрулити”, – висловив свою думку Андрій Найда.
І додає: “Той проєкт, що вони пропонували, – будинок з приміщеннями комерційного призначення, нічого в цьому поганого немає. Ми не знайдемо людину, яка хоч би таке збудувала. Розглянемо таку ситуацію: якщо ми відсудимо ділянку і комусь віддамо, ну ніхто тут не буде будувати кінотеатр, самі розумієте”.
А тим часом калушани поділилися на два табори: одні вимагають тут обіцяного кінотеатру без дозволу на зміну цільового призначення. Інші вже не проти багатоповерхівки, тільки б почалася робота.
“Нащо нам такої “громадіни”, щоб валило Калуш. Як жителька міста, я б хотіла бачити трошки більше простору, щоб десь люди могли пройтися, посидіти, відпочити”, – ділиться жителька Калуша Наталія Сулима.
Голова Калуської спілки учасників АТО Олександр Соколовський каже, що це питання давно перестало бути громадським, а стало більш політичним та комерційним.
Окрім питання, що ж там має бути, виникає ще одне, наскільки це безпечно для жителів навколишніх будинків. Адже поруч із забудовою знаходяться помешкання, які збудовані ще за Австро-Угорщини. Вони не мають фундаменту, тож будівництво будинку вище, ніж п’ять поверхів, може їм зашкодити.
Головний архітектор міста Роман Кузик коментувати цю ситуацію відмовився. А очільник Калуша Ігор Матвійчук каже, що згідно із законом будь-яке пошкодження суміжних будинків відшкодовувати має забудовник.
Остаточне рішення буде ухвалено на сесії Калуської міської ради 26 березня.
Переглядів: 189
