Кіт проситься до вас у ванну — розбираємося у причинах

Перед вами, дорогі читачі і підписники, чергова стаття з великої серії “котячі дивацтва”.

Багато любителів котів звертали увагу, що вусаті улюбленці ходять за господарями буквально по п’ятах, навіть кроку не дають ступити, буквально плутаються під ногами. Доходить до абсурду: господар відправляється у ванну кімнату (зону, треба відзначити, досить інтимну, що не передбачає присутності сторонніх), а кіт нав’язливо вимагає його впустити. Або наполегливо шкребеться у двері — кому як пощастить. Чому коти себе так ведуть, який інтерес чекає їх у ванних кімнатах?

Бажання бути поруч із господарем

Коти — розумні звірі, але вони часто бувають непослідовними. Так, при походах у лоток їм не потрібні глядачі — хвостаті воліють зробити свої справи тихо і без сторонніх. Але факт, що господареві теж треба усамітнитися (в туалеті або ванній), ними до уваги не береться. З одного боку, треба радіти — вихованець всією душею полюбив свого власника, намагається завжди бути поруч з ним. З іншого боку, виникають певні незручності, особливо коли вусатик завжди поруч, та ще й голосно переказує свої думки і судження на злобу дня. Господар раптом замикає за собою двері, і кіт починає відчувати себе обдуреним і нещасним. Тварина намагається поправити становище, показати, що вона має право на ласки і спілкування.

Почуття власної вразливості і небезпеки

Зверніть увагу — найчастіше коти вимагають впустити їх у ванну, коли вони з господарями залишаються одні, без інших домочадців. Ми неодноразово підкреслювали, що домашні коти успадкували практично всі дикі інстинкти. У людях вусаті бачать надійний захист і опору, яка вбереже від будь-яких небезпек. І ось зачиняються двері у ванній. Хвостатий приятель відчуває, що його покинули, а світ, який здавався таким міцним, починає руйнуватися прямо тут і зараз. Тварин охоплює почуття занепокоєння — що зі мною буде далі? Бачачи, як вихованцем опановує тривога і серйозне занепокоєння, поступіться своїми принципами, пустіть його у ванну. Прохання, відверто кажучи, дріб’язкове.

Котяча цікавість

Усі ми чули стару приказку про кота, якого згубила цікавість. Попри дев’ять його вогнетривких життів. Дивно, але факт: наскільки вже коти продумані і розважливі істоти, а часто гинуть через дурниці, елементарну цікавість. Пхають свою вусату мордочку туди, куди абсолютно не слід було. І знову уявляємо собі закриті перед носом кота двері. “А що там, за дверима? Мене туди не пустили, можливо, там щось неймовірно цікаве? І навіть їстівне?” Приблизно так міркують багато котів. І чим більше міркують, тим сильніше цікавляться. Усе просто: перебувати перед замкненими дверима (особливо коли їх закривають перед вашим носом) психологічно нелегко. Хочеться виправити цю несправедливість.

Територіальні тварини

І ще одна причина: коти — тварини територіальні. І вся квартира, в якій вони проживають, насичена територіальними запаховими мітками, що показують, що місце “зайнято”. Але ось невдача: багато господарів тримають двері в туалет і ванну завжди щільно замкненими, вихованці не мають туди доступу. З точки зору котів, чистий кошмар: якась ділянка у квартирі залишається непоміченою, і туди можуть завітати настирливі конкуренти.

Шум води, що тече

І це заключне тлумачення незвичайної поведінки котів. Парадокс: купатися вусаті не дуже люблять. А ось спостерігати за струменями води з крана (або душем) для них — одне задоволення. Недарма експерти радять обзавестися поїльниками у формі фонтанчика — водичка, яка дзюркотить, спонукає тварин більше пити. Бонусом у ванній може виявитися чимало цікавого: різні “лазневі” примочки з цікавими запахами, кошик з використаною білизною, що зберігає запахи господарів, багато іншого. Запахи, як відомо, ваблять і відчайдушно приваблюють хвостатих друзів.

Джерело