Назавжди повернувся у рідне село Козаківка молодий Захисник

Вчора, 27 липня, назавжди повернувся у рідне село Козаківка молодий Захисник — Мельникович Віктор Юрійович. Йому було лише 25…

Пише Голос-Інфо, посилаючись на Болехівську міську раду.

Зустріли Захисника та траурний кортеж священники, діти з прапорами, односельчани на в’їзді в село. Вздовж усього села, дорогою, якою Віктор повертався додому востаннє, лежали пелюстки та квіти — як останній земний поклін Герою.

Стискалося серце від болю вздовж усієї дороги від щемливих звуків пісні «Мамочко, вибач за чорну хустину…» З кожним словом пісні серце ніби розривалося. У цій пісні — все, чого вже не скаже син своїй мамі. Все, що хотіла б від нього почути сестра. У тій пісні — крик, прощання, біль і вічна любов до матері, яку більше не обійме.

Молодий хлопець, якому б ще жити, любити, мріяти. Але він обрав шлях воїна. І цей шлях провів його через найгарячіші точки війни — аж до вічності.

Він не шукав слави. Він просто вірив у своє — у вільну Україну. У жовтні 2022 року пішов на фронт добровольцем. Загинув 21 липня 2025 року в районі села Осикове на Донеччині від удару ворожого безпілотника “Молнія”. Життя Віктора обірвалося в одну мить. Але його шлях, його вибір і його подвиг залишаться вічно.

Ніхто не міг стримати сліз, коли труну, вкриту Прапором України, привезли до рідної домівки Віктора. Священники відправили панахиду. Поруч з труною стояла мати у чорній хустині з мовчазною молитвою у серці. Вона дивилась на труну, ніби не вірячи, що це правда. Сестра — з болем, який ще не має слів, бо надто глибокий.

Тепер вони залишилися без нього…

Герої не вмирають. Вони живуть у нашій пам’яті, у вдячних серцях, у кожному дні.

Вічна пам’ять Тобі, Вікторе!

Прощання із загиблим Героєм, захисником України — Мельниковичем Віктором Юрійовичем відбудеться сьогодні, 28 липня 2025 року о 12:30 год.