Шаг замість копійки: сенс змін пояснюють історики університету Короля Данила
В українському суспільстві вже звично тривають дискусії щодо декомунізації, адже часто зміни стосуються не тільки назв міст чи вулиць, а й звичайних повсякденних речей.
Пише Голос-Інфо з посиланням на пресслужбу УКД
Нещодавно Верховна Рада України підтримала законопроєкт №14093 щодо дерадянізації назви розмінної монети України. Норми закону передбачають заміну назви зі зросійщеної «копійка» на питомо українську «шаг».
За словами Любомира Ілина, проректора із забезпечення якості освіти та цифрової трансформації УКД, кандидата історичних наук, назва «копійка» не є органічною для української мови, це спадок імперської російської та радянської держав.
Історично саме шаг є властивою українською назвою грошової одиниці. Натомість «копійка» – це спадок імперської російської та радянської традиції, своєрідний маркер «руського міра», який досі залишається в нашому повсякденному вжитку.
Повернення назви «шаг» – це відновлення втраченого українського поняття, започаткованого ще в час Української Народної Республіки. Адже тоді влада свідомо формувала національний простір, розуміючи, що самостійна фінансова одиниця – це не просто гроші, а й державний символ.
Назва «шаг» має глибоке коріння. Дослідники вбачають зв’язок або з міжнародним «шилінгом», або з українським словом «сяг» – досягнення, крок уперед. І це символічно: кожен шаг – це маленький рух до чогось більшого.
Недарма до цієї теми звертався Михайло Грушевський, наголошуючи, що держава існує доти, доки вона має власні символи, мову й гроші. Без них незалежність стає формальною.
Важливо зазначити, що слово «шаг» не вигадане й не штучне: воно зафіксоване в класичній українській літературі. Його можна знайти у творах Івана Котляревського і Тараса Шевченка, тут шаги звучать природно й цілісно, адже це частина живої мови.
Перші українські шаги мали виразний національний дизайн: на них зображували тризуб, селянина з Карпатського регіону, українську селянку. Навіть у надзвичайно складних умовах визвольних змагань, коли бракувало металу, шаги друкували на папері у вигляді марок. І все ж вони були поширені на рівні з дзвінкою монетою – як повноцінні гроші української держави.
Для уряду УНР в екзилі наявність власної валюти була одним із ключових доказів того, що Україна існує як незалежна держава і має правонаступність. Саме тому радянська влада після окупації України цілеспрямовано нищила будь-які згадки про національну валюту, доходячи до абсурду: використовували недодруковані шаги як папір для папірос.
«Перспективно впровадження шага може стати важливим освітнім і культурним маркером. Воно спонукатиме до розмов про історію українських грошей, державність УНР, тяглість боротьби за незалежність і причини, чому навіть такі назви мають значення. Шаги – одна із численних сходинок на шляху до зрілої національної пам’яті. Отже, заміна копійки на шаг – це не повернення в минуле, а рух вперед», – зазначив кандидат історичних наук Любомир Ілин.
Стежте за нами в соціальних мережах: Ютуб, Телеграм, Фейсбук та Інстаграм.
Переглядів: 130
