У Брошневі-Осаді демонтовано пам’ятник невідомому солдату
За весь період свого існування селище Брошнів-Осада пережило чимало змін, та деякі події вартують того, щоб пам’ять про них закарбувалася навіки. Бо все це – наша історія.
Інформує Голос-Інфо, посилаючись на Брошнів-Осадська ТГ
На той час член виконкому селищної ради, місцевий журналіст і громадський діяч Василь Твардовський був очевидцем тодішньої великої події – відкриття пам’ятника невідомому солдату в Брошневі-Осаді.
«Це було весною 1985 року, а саме в період відзначення 40-ої річниці з часу перемоги у Великій Вітчизняній війні. На місці, де ще донедавна був пам’ятник, а тепер це територія Храму Вознесіння Господнього УГКЦ, зібралася на той час вся партійна еліта – керівники райкому партії та райвиконкому, громадськість селища й учнівська молодь, фотографи й журналісти. Пригадую, як вишукувалися класи, окремі школярі стояли у так званій почесній варті з муляжами автоматів, а троє військових зробили три автоматні залпи в повітря. І того дня під час урочистостей було запалено вічний вогонь слави», – розповідає Василь Володимирович. До речі, він додає, що на той час бюджет селища мав приблизно 5 тисяч рублів надходжень, і з них половина коштів власне й використовувалась на оплату газу, що безперестанку горів на «п’ятикутній звізді».
Великі зміни, а суттєвим є те, що відбулись вони передусім у мисленнях людей, становленні Незалежності України та демократичного вибору розвитку держави отримали неабиякий вплив на громадське життя. Привабливу територію в центрі селища рішенням селищної ради І демократичного скликання у 1991 році було передано церковній громаді під будівництво святині – Храму Вознесіння Господнього УГКЦ. Таким чином, пам’ятник опинився на церковному подвір’ї, зрештою, він втрачав свою значимість. Хтось давно розпорядився зекономити газ, і подейкують, що не один керівник селищної ради міркував про доречність демонтажу пам’ятника, але, очевидно, не було на те політичної волі.
Нещодавно ідею демонтажу пам’ятника порушив депутат Брошнів-Осадської селищної ради Володимир Савчук, і цю думку активно підтримали голова громади Тарас Манорик та отець декан Брошнів-Осадського деканату УГКЦ, настоятель Храму Вознесіння Господнього УГКЦ Володимир Майка.
“Вже давно ми прийняли історичну справедливість і твердо розуміємо, що таке московія. Бо пам’ятаємо, як знищував москаль українську еліту й народ, і це були його методи становлення радянщини. Як гноїли і гнобили, як русифікували нашу націю… Москва замовчувала те, що якби не український солдат, то ніколи не було б перемоги над фашизмом у Другій Світовій війні. Тепер яничари знову проявили своє варварство, демонструючи ненависть до українців та України, яка сповідує інші цінності. Гостомель і Буча… Маріуполь, Ізюм… Ми не пробачимо москалям тих звірств, яких вони вчинили над нашим народом. Ми ніколи не забудемо закатованих наших героїв, згвалтованих жінок і дітей, смертей невинних людей нашої миролюбивої країни. Ми не допустимо, щоб з висоти обеліска з подвір’я церкви на нас дивився якийсь «бурят»…», – каже голова Брошнів-Осадської селищної ради Тарас Манорик. Слід зауважити, що цю позицію підтримав виконком, і 19 липня 2022 р. було прийнято рішення №65 «Про демонтаж пам’ятника воїнам, полеглим в ІІ Світовій війні”.
“Так, на все є свій час. Є час каміння розкидати, і є час його збирати. Наша церковна громада стовідсотково підтримала рішення про демонтаж пам’ятника, і є у нас задум, щоб на тому місці у майбутньому збудувати Дім скорботи. Бо це – на часі, це – актуально для селища Брошнів-Осада. За вирішення цього питання візьмемося в недалекому майбутньому, як тільки завершимо спорудження приміщення Катехитичного центру,” – пояснив о. Володимир.
Переглядів: 603
