![](https://www.golosinfo.com.ua/wp-content/uploads/2024/02/d9322079944da482-730x306.jpg)
«Як там Катя?». Чому дебют Крістіни Тінькевич — це кращий «жіночий погляд» у сучасній українській соціальній драмі
25 січня в український прокат вийшла соціальна драма «Як там Катя?» — дебютна робота режисерки Крістіни Тінькевич. Світова прем’єра фільму відбулася у 2022 році в Локарно, де фільм здобув спецприз журі Ciné+, а виконавицю головної ролі Анастасію Карпенко відзначили за найкращу акторську роботу.
Кінокритик Ігор Кромф подивився стрічку і спеціально для Лірум розповідає, чому це одна з найяскравіших соціальних драм української нової хвилі.
Сюжет фільму насправді досить простий. На київській Лівобережці живе лікарка швидкої допомоги Анна. Їй під сорок. Здебільшого життя в неї — це тягуча рутина: скажений темп роботи, мати з деменцією, сестра-дармоїдка, кредит на квартиру й одружений коханець, який, звісно, ніколи не піде від родини. Головна радість, мотивація та натхнення в житті Анни — її 11-річна донька Катя. Все, чого намагається досягти Анна, це щоб її донька мала краще життя.
Однак раптово доньку збиває мажорка, а згодом Катя помирає. Життя Анни перетворюється на пекло. Спершу вона оббиває лікарняні пороги, занурюючись в борги, де всі «забили» на порятунок її дитини. Згодом зіштовхується з полі(мілі)цейською системою, де таких справ у слідчого пів шафи й щось робити заради справедливості у випадку, де донька бізнесвумен збила доньку якоїсь лікарки, йому просто неохота. Відвертається від Анни і її коханець, у якого «ну ти ж розумієш сім’я», а згодом і рідні, які зрозуміли, що на смерті Каті можна заробити грошей.
У фіналі Анна знову зустрічається з вбивцею своєї доньки. Вона може врятувати її, але не робить цього. Щоправда, навіть така старозавітна ситуація «око за око» не приносить катарсису.
![](https://liroom.com.ua/wp-content/uploads/2024/01/Yak-tam-Katia_4_Still.jpg)
Однією з важливих рис української нової хвилі є те, що жінок у режисерському кріслі не менше, ніж чоловіків. Насправді це дійсно цікавий гендерний феномен, якщо порівнювати з новими хвилями інших країни. Однак, попри наявність великої кількості режисерок в українському кіно, саме «жіноча історія» та «жіночий погляд» в українському кінематографі представлений, скажімо, не настільки широко, як можливо цього б хотілося.
«Як там Катя?» — це дуже «жіноча історія» про нашу соціальну несправедливість, про складність переживання втрати найближчих, про депресію та втому від життя. І чесно кажучи, нехай би всі дебюти в українському кіно були такими якісними та продуманими, як у Крістіни Тінькевич.
Сценарій до фільму писали Сергій Касторний, Наталія Блок та Юлія Гончар. Прекрасна історія про життя, мрії та тривоги простих людей, яких щодня можна зустріти в маршрутці, супермаркеті та, власне, навіть якщо подивитися в дзеркало. В цій історії немає місця надмірним та пафосним діалогам, герої фільму говорять простою і живою мовою.
Сценарну роботу доповнює дуже якісна операторська робота Влада Вороніна. Ручна камера, яка ніби слідкує за життям Анни постійно, фіксуючи її в тьмяних кольорах, наповнених жовтуватим світлом електроламп чи синім світлом телеекранів, або ж взагалі використовуючи природне освітлення. Простота та динамічність цих візуальних рішень наближає це кіно до соціальних драм італійського неореалізму чи нової радянської хвилі періоду «відлиги».
![](https://liroom.com.ua/wp-content/uploads/2024/01/d9322079944da482.jpg)
Але, звісно, головна окраса, яка зшиває ці сценарні, режисерські та операторські напрацювання — це виконавиця головної ролі Анастасія Карпенко. На жаль, але в українському кіно нової хвилі не так багато сильних та цікавих жіночих образів, тим паче в головних ролях. Тому роль Карпенко особливо потужно виглядає в українському кіно. Акторка будує цей образ жінки, яка з тягот щоденної рутини переходить у пекло бюрократичної несправедливості, депресії та непроханих порад на німій міміці непроговореного болю.
У фільмі є щонайменше дві сцени: танців на дискотеці, куди Анну заволокли подруги, «щоб розвіяти» і розмови двох матерів Анни та Ірини (матері убивці Каті), які вартують того, щоб бути в топі кращих сцен українського кіно.
Єдине слабке місце у «Як там Катя?» — це фінал. Сюжет фільму вибудований максимально просто, але водночас реалістично та логічно. І раптом глядачеві пропонують розв’язку в стилі програми «Сімейні мелодрами». Так, очевидно, що в ній уся суть, адже вона підводить до головної ідеї стрічки — екзистенційного морального вибору в житті й того, що помста не позбавляє болю. Однак, настільки спрощений та «прямо в лоб», що повірити у фінал стрічки можна дуже-дуже умовно.
![](https://liroom.com.ua/wp-content/uploads/2024/01/5794ca266204d690.jpg)
В сухому залишку, «Як там Катя?» — це один із кращих зразків соціальної драми в новій хвилі українського кіно. Тонка історія про переживання втрати, яка глибоко пов’язана контекстом українського бюрократичного пекла. Історія про людину, яка лишалася сам на сам, що репрезентує «жіночий погляд» в українському кіно.
Переглядів: 442
![banner](/images/banners/ban_ny.jpg)