Як пандемія COVID-19 вплинула на життя прикарпатців?

Поширення вірусу COVID-19 сколихнуло цілий світ і змусило майже всі країни ввести обмеження. В Україні вони почали діяти з 12 березня і мали тривати до 3 квітня. Проте, ситуація в країні тільки погіршувалася, тому влада вирішила продовжити карантин до 24 квітня.

Але завдяки самоізоляції у багатьох людей з’явився час для справ, які вони відкладали у довгий ящик. Батьки почали більше часу проводити з дітьми, літні люди приділили увагу своєму здоров’ю, хтось почав займатися спортом в домашніх умовах, а хтось взагалі знайшов себе у рукоділлі чи випічці.

Карантин повпливав майже на всі сфери життєдіяльності людства, але найбільше – на навчальний процес.

Одинадцятикласниця Юлія розповідає як карантин вплинув на її життя та навчання:

“Так,однозначно ізоляція торкнулася мене, як і всіх людей у всьому світі, яким довелося зіткнутися з коронавірусом і опинитися на карантині. Та завдяки цьому у кожного з нас з’явилося більше вільного часу, який ми можемо присвятити собі, відпочити від роботи або ж відкрити для себе нові горизонти, займатись тим, що до вподоби.
Єдине, що цього року буде важко складати ЗНО, адже на дистанційному навчанні складно готуватись, але є трохи більше часу для поглибленого вивчення. “

Дівчина розповідає, що за період карантину вона не тільки вчиться, а й займається улюбленою справою:

“Зараз я можу розвивати свої вміння, для цього є багато часу. Мені подобається одночасно навчатися дома та удосконалювати свій талант до малювання”.

Вчитель Микола Петрович каже, що карантин суттєво вплинув на його діяльність:

“Звичайно, що він певним чином повпливав на мою роботу, бо працюю вчителем, а навчальний процес зазнав великих змін. Багато незручностей виникло при налагодженні комунікацій з дітьми, ми не були готовими до такого повороту подій.”

Педагог розповідає, що прийдеться робити ущільнення в плануванні, щоб провести атестацію учнів:

“Завдяки ущільненню можна буде наздогнати програму, щоб оцінити успішність учнів, проте це може бути великим стресом для дітей. За час вимушених канікул вони відвикнуть від фізичних навантажень і буде складно здати нормативи в короткий термін. Можливо ми шукатимемо альтернативу.”

Карантинні заходи запровадили не тільки в містах, а й в маленьких селах.

Тож, Марія Дмитрівна, староста сіл, однієї з об’єднаних територіальних громад Івано-Франківської області, розповідає, як така ситуація вплинула на громадське життя селян:

“Наші села дотримуються карантину, як і всі інші, але попри це вони продовжують жити, а старостинський округ працює в телефонному та онлайн режимах. Село на карантині трохи відрізняється від міста, тому що в усіх є земельні ділянки, які потребують догляду в будь-який час. В деякій мірі карантин пішов на користь сільському населенню, бо співпав з посівною кампанією і люди мали більше часу для проведення сільсько-господарських робіт та упорядкування своїх присадибних ділянок.
Ми радимо всім громадянам дотримуватися тих правил, які встановлює уряд і сподіваємося, що це допоможе подолати пандемію коронавірусу.”

Жителька села і мама двох малюків, Іванна, стверджує, що обмеження майже не торкнулися її:

“Життя сім’ї нe дуже змінилося, бо ми живемо в селі, тож прогулянки на подвір’ї та господарські справи були, є і будуть в будь-якому випадку. Єдине, що змінилося це неможливість поїхати до міста за покупками, оскільки навіть громадський транспорт нe працює. Якщо й випаде можливість, все ж таки, потрапити до району, то щось купити стало чимось схожим на квeст. Потрібно витрати масу часу та сил, бо всюди черги. Карантин викликав багато незручностей для всіх, але будемо надіятися, що він допоможе подолати цей вірус. “

Пенсіонерка, Марія Федорівна, жаліється, що важко жити, але вірить, що скоро все налагодиться:

“Коронавірус приніс велику біду багатьом сім’ям, моя родина також опинилася в скрутній ситуації, тому що діти зараз закордоном, а я з онуками дома. Важко жити в такий час, бо потрібно ходити на роботу, обходити господарство, доглядати за дітьми, але я стараюсь дотримуватися всіх заходів безпеки. Молюся Богу та сподіваюся, що скоро це все закінчиться і ми зможемо святкувати Великдень, як колись. Для цього треба поважати людей, які тебе оточують, тримати дистанцію та бути відповідальними за свої дії, бо саме дотримання всіх правил допоможе побороти цю страшну пандемію. “

Ми покоління, яке звикло до проблем, катастроф та війн, але потрібно у всьому завжди знаходити щось хороше, тому хай цей випадок не стане винятком.

Тож будьмо свідомими громадянами, дотримуймося правил особистої безпеки та гігієни, а також цінуймо миті проведені у колі своїх близьких людей.

Наталія Лехман